Сучасна українська література для підлітків

Людина, що дорослішає стикається з великою кількістю запитань, викликів, випробувань. І  книга у цьому віці може стати і співрозмовником, і порадником, і, навіть, - пігулкою від стресу.

Бердт В.Все починається в тринадцять [Текст]: повість/ Валентин Бердт. –Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. -224с.

Саме такою є книга письменника з Сумщини Валентина Бердта «Все починається в 13». Персонажі цього роману – школярі, які з’їхалися в село на шкільні канікули, тобто — «на заслання», як каже один з головних героїв. Вони й не підозрюють, що літо їм приготувало безліч пригод… Батьки далеко, бабусі з дідусями слідом не ходять, тому підлітки чи не вперше в житті отримують свободу. Але що з нею робити, коли немає комп’ютера? Ось тут і відкривається досі незнаний ними світ, багатий спілкуванням, суперечками, пригодами, пошуками відповідей на непрості запитання. Герої книги цікаві своїм світобаченням, що тільки-но формується.

 Ось, наприклад, як каже один з героїв: «… Тринадцять років – це вік, коли вперше в житті почуваєш себе обдуреним на всі сто. Бо до тебе нарешті доходить, що в житті рідко коли спрацьовує “на відмінно” бодай хоч одне правило, яке вчителі втовкмачували в голову. У цьому світі все навпаки: за брехню – хвалять, за правду – б’ють, перемагає не розум, а гроші. Через те часто-густо спрацьовує закон бутерброда, що падає завжди маслом на асфальт. Коли б була моя воля! З якою б насолодою я поставив би колінами на гречку усіх брехунів, які вчать нас у школі тому, чого ніколи не буде в житті». В захоплюючому і трошки містичному сюжеті цієї книги захована гарна думка - тільки ти сам програмуєш своє життя.

 

Мацко Ірина. Перехідний вік… моєї мами : повість / Ірина Мацко. – Київ: ВЦ «Академія», 2016. – С. 128 с.

Книга Ірини Мацко “Перхідний вік моєї мами” – про тринадцятирічну дівчинку, проблеми підліткового віку, перше кохання, спілкування з однолітками. Вона ставить багато запитань. Як воно бути в «перехідному віці»? Звідкіля й куди саме ти «переходиш»? І чи можна взагалі нікуди не йти? На всі питання відразу не відповість жодна книжка. Але ось ця, як мінімум, переконає, що не лише підлітку, а й його близьким так само важко переживати «перехідний» вік рідної людини. І так само весело. Книга буде цікавою, зокрема, як для дівчат підліткового віку, так і для їх мам, адже ключова розповідь у ній – про стосунки із мамою і писала її Ірина Мацко, сама переживаючи перехідний вік своєї тринадцятирічної донечки.

Чат для дівчат [Текст]:оповідання/ Упорядники: Валентина Вздульська, Оксана Лущевська. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. – 176с.

Збірка «Чат для дівчат» зібрала дванадцять оповідань від сучасних українських письменниць, які торкаються важливих тем підліткового життя. Мрії та страхи, любов і зрада, дружба і втрати, шкільні справи і стосунки з батьками, розваги і хобі... Ця книжка абсолютно сучасна. Вона дозволяє побачити інших, почути історії, які могли статися з тобою, або твоїми друзями, або он з тою дівчинкою з паралельного класу, яка сама б тобі про неї ніколи не розповіла. Ідея книжки в тому, щоб дати розуміння читачу, що завжди є хтось поруч. Навіть коли почуваєш себе самотнім, чи з кимось посварився, чи не можеш порозумітися з батьками, то є завжди книжка, яку можна відкрити і, читаючи, відчути, що ти - не один.

 

Скрябін Кузьма. Проза / К. Скрябін. – Харків : Фоліо, 2016. – 378 с.

Збірка творів Кузьми Скрябіна сповнена відчайдушністю юності, коли  рамки дозволеного і забороненого дещо розмиті, коли здається, що тобі належить весь світ, і ти здатен щось в ньому змінити. Книга увібрала в себе чотири повісті. Хоча Кузьма набагато більш відомий як музикант і артист, він також є автором кількох літературних творів, частина з яких є автобіографічними. Читаючи їх стає зрозуміло, що по-справжньому талановита людина талановита в усьому. Читаючи першу повість «Я, “Побєда” і Берлін», постійно ловиш себе на тому, що не можеш стриматися від сміху і регочеш вголос, настільки Кузьма смішно і безпосередньо описує свої пригоди.

У збірку також входить дуже сумна і місцями моторошна розповідь під назвою «Місто, в якому не ходять гроші».  Головну героїню звати Аліса і геть не випадково, бо досить швидко вона потрапляє в «країну чудес». Але життя там геть не казкове. Вона потрапляє в місто, в якому не користуються грошима і кожну послугу потрібно відробляти. Спочатку все ніби добре але це місто виявляється дуже жорстоким і підступним. Історія жахлива, та змушує замислитись над багатьма серйозними речами.

Лис В. Щоденники Ієрихар: роман. Ваза: повість.- Тернопіль:  Богдан, 2013. -160с.

Наштовхує на роздуми й начебто фантастичний роман «Щоденники Ієрихар» Володимира Лиса. З далекого Трамедіону для дослідження життя землян відправляється експедиція, в якій це саме життя викликає непорозуміння. У своїх звітах до рідної планети вони зазначають: «…Метою життя більшості землян є нагромадження якомога більшої кількості речей і різних, найчастіше не потрібних їм, предметів. Кількість нагромаджених речей визначає те місце в суспільній ієрархії, на якому перебуває землянин. Понад дві третини інформації, яку земляни видають, спілкуючись між собою є неправдивою або в крайньому випадку – спотвореною.

Масовим є виробництво речовин і напоїв, які значно скорочують життя землян, призводять до різноманітних хвороб, гальмування розумового розвитку. Все вище сказане дозволило висунути теорію про масове психічне захворювання жителів Землі…» Однак, спробувавши смак земного життя, трамедіонцям довелось признати, що не дивлячись на абсурдність звичаїв цій планети, на ній все-таки є заради чого жити.

Про книги Володимира Лиса читачі кажуть, що творіння українського письменника варті кожної хвилини витраченого на їх читання часу. Книги читаються легко, на одному диханні, викликають цілу гаму різноманітних почуттів і емоцій. Вони чіпляють за живе і довго не відпускають. Про них хочеться думати, говорити і ділитися думками про прочитане з оточуючими людьми.