понедельник, 21 мая 2018 г.

Ремарк, війна і книги

     
      Він писав про втрачене покоління, якому немає місця серед людей, що не пережили жахи війни. Війна в його романах страшна, що ламає волю, віру і долю людини. А любов - пристрасна, всепоглинаюча і пронизує все життя цілком. Така любов здатна вилікувати найжорстокіші рани, нанесені людиною людині.


Ремарк, Е.-М. На Західному фронті без змін / Е.-М. Ремарк. – Х. : Кн. клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2014. – 400 с.
Роман виданий в 1929 році. Це спроба автора розповісти світові про втрачене покоління, про своє покоління, яке погубила війна. Навіть, якщо ти не загинув на фронті, війна все одно тебе згубила. Вчорашнім хлопчиськам довелося швидко навчитися бути дорослими. А скільки тисяч таких юнаків, як Ремарк, не повернулися з фронту? Але повернувся ти чи ні, все одно на фронті без змін ...

Ремарк, Е.-М.  На Західному фронті без змін. Повернення. / Е.-М. Ремарк. – Х. : Кн. клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2014. – 350 с.
Роман виданий в 1931 році і є продовженням твору «На західному фронті без змін». Він названий «найбільшим книжковим успіхом усіх часів» і найкращою розповіддю про Першу Світову війну. Головні герої - ті ж, що і в попередній книзі, але які повернулися додому. Для них війна все ще не закінчилася. Тепер вона вбиває їх душі.


Ремарк Э. М. Искра жизни : роман/ Э.М. Ремарк; пер. В. Котелкин - М. : АСТ, 2000. - 448 c.
Роман, що вийшов в 1952 році, присвячений рідній сестрі автора. Нацисти заарештували її в 1943 році за антифашистську агітацію і обезголовили. Дія книги відбувається у вигаданому концтаборі, автор ґрунтувався на даних про табір Бухенвальд. Твір ніхто не хотів видавати, його піддали критиці. Однак жертвам концтаборів він припав до душі. Оскільки вони знають, що коли відібрали все, залишається тільки іскра життя, яка дає сили вижити і жити далі.


 Ремарк, Е.-М.  Час жити і час помирати / Е.-М. Ремарк; [пер. з нім. Юлії Микитюк]. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2015. – 205 с.
Антивоєнний твір, виданий в 1954 році. Події роману відбуваються в 1944 році, під час відступу німецьких солдатів з СРСР. Головний герой отримує наказ - розстріляти чотирьох партизан. Однак замість цього, він вбиває свого командира. У «подяку» один з партизанів вбиває свого рятівника. Настав час помирати. А чи настане коли-небудь час жити?


Ремарк Е.-М. Чорний обеліск / Ерих Марія Ремарк ; пер. з нім. Є. Поповича, М. Дятлеика, А. Плюто ; худож. О. Семякін. — Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. — 312 с.
Роман виданий в 1956 році. В основу твору покладено реальні події з життя автора, коли він працював в майстерні, що виготовляє надгробні пам'ятники. Головний герой схожий на Ремарка, який грав на органі за безкоштовний обід. Він щойно повернувся з війни. Треба було якось виживати. Треба було «зализувати» душевні рани, треба продавати не потрібні нікому чорні обеліски.


Ремарк Е.-М. Життя у позику / Ерих Марія Ремарк; пер. з нім.: Юрій Винничук, Юлія Микитюк, Христина Николин. Харків: КСД, 2016. — 302 с.
Роман був опублікований в німецькому журналі в 1959 році. Перше книжкове видання вийшло в 1961 році під назвою «Небеса не знають улюбленців». Психологічний твір без політичної складової. В основі роману - любовні стосунки пари, в якій дівчина смертельно хвора. Коли настане останній її день? Або вона вже давно живе в борг...


Ремарк Е.-М. Ніч в Лісабоні / Ерих Марія Ремарк. — Харків: КСД, 2015. — 280 с.
 Роман надрукували в журналі в 1961 році, а на наступний рік вийшла повномасштабна книга. Головний герой зі своєю дівчиною біжить від фашистів, намагаючись дістати квитки на пароплав. Одна людина обіцяє дати йому квитки, якщо той вислухає його розповідь. Незнайомець всю ніч розповідає про своє драматичнє життя і трагедію Європи, ураженої фашизмом.


Ремарк Е.-М. Тіні в раю / Ерих Марія Ремарк; пер. з нім. Юлія Микитюк. — Харків: КСД, 2015. — 310 с.
Роман опублікований в 1971 році після смерті Ремарка його вдовою. Головний герой - журналіст, що приїжджає в кінці війни в Америку. Він збирає історії біженців, наповнені трагізмом і психологічними травмами, принесеними війною. У кожного з них своя доля: хтось починає «запивати» душевні муки, інший йде з головою в роботу, третій стає закінченим циніком. Всі вони тіні, намагаються пристосуватися до мирного життя, до життя в раю, без війни.


 Три товариші: роман/ Е.М. Ремарк; пер. Д.О. Радієнко, худож. оформ. Л.Д. Киркач-Осипова, голов. ред. Н.Є. Фоміна - Х. : Фолио, 2007. - 432 с.
Міцна дружба, справжня любов і щира радість від простого «бути» — це те, чим живуть герої Ремарка. Свята і будні — все їхнє існування затьмарене трагедією «втраченого покоління»: жахлива і безглузда війна назавжди лишила слід у їхніх головах, у їхніх серцях і долях. Проте три товариші, які пройшли страшними стежками Першої світової, таки знаходять у собі сили й сміливість жити далі й насолоджуватися тим, що дарує новий день.


Тріумфальна арка: роман/ Е.М. Ремарк; пер. Є.О. Попович. - Х. : Фоліо, 2006. - 416 c,
Один з найзнаменитіших творів письменника. Опублікований він в Америці в 1946 році. Передбачається, що прототипом головної героїні стала Марлен Дітріх, з якою у автора був бурхливий любовний роман, який залишив йому невиліковні душевні рани. Події відбуваються перед Другою Світовою війною. Головний герой - кваліфікований хірург, який емігрував з Німеччини до Франції, без громадянства. Вимушений постійно переховуватися, він і вдень, і вночі оперує пацієнтів. Аж тут починається війна.

четверг, 17 мая 2018 г.

Зустріч з поетом


На зустріч-знайомство з письменником Ігорем Гончаренко «Мужня людина й творча особистість» зібрались у бібліотеці учні ЗОШ № 8 та студенти ВПУ № 47. Ігор Якович розповів про себе, свій творчий шлях, плани на майбутнє; прочитав деякі з власних творів.



Гостям заходу особливо сподобалися гумористичні оповіді письменника, його поетичні «шкідливі поради». Сам Ігор Гончаренко з Макіївки, тож у своїй творчості він не міг оминути тему війни. Особливо вразив аудиторію вірш про долю переселенців, як людей, «зайвих» з обох боків.



Учасників заходу Ігор Якович зацікавив і як фахівець МНС. Молодь із захопленням слухала його розповіді про роботу, спогади про службу у пожарній безпеці.
Знайомство з письменником викликало багато позитивних емоцій. Час минув непомітно і розлучатись не хотілось. Тож бібліотека пообіцяла, що буде співпрацювати з Ігорем Гончаренко і надалі. А він дав обіцянку, що іншим разом обов’язково принесе свої вірші про кохання, адже в цю зустріч на них не вистачило часу.