вторник, 6 ноября 2018 г.

Сценарій захода до Дня Української мови та писемності



Добрий день, сьогоднішня наша зустріч присвячена українській мові. І почнемо ми її урочисто – з Гімну українській мові.



 9 листопада  Україна святкує День української мови та писемності. Свято це відносно молоде.



Воно було встановлено у 1997 році указом тодішнього президента України Леоніда Кучми.


 Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Дитина народжується, і з пелюшок пізнає оточуючий світ через слово. Від дорослих вона чує і вчиться розпізнавати нові слова. "Мама, тато, баба,  киця", - лепече маленька дитина. А потім знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на ноги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода, трава... А далі - за допомогою слова відкриває таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики...
         Отже, зі слова - починаються усі науки. Воно джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. Адже, народна мудрість каже: «Слово до слова - зложиться мова!»
         Українська мова у багатстві, витонченості й гнучкості не поступається жодній із сучасних літературних мов. Ось як кажуть про неї представники інших націй: 

Так чому ж ми нею не говоримо? Справа в тому, що російська мова в Україні — друга за вживаністю, після української. Російською розмовляє кожен третій українець. Чому так сталося? В нашої країни дуже складна важка історія. Були часи, коли українські землі входили до складу інших держав і належали то Польщі, то Австро-Угорщині, то Росії. Були часи, коли українська мова була під забороною! 



Але завжди знаходилися люди, які виступали на захист української мови, незважаючи на заборони писали і видавали українські книги.





 Ці слова іспанського політика Хосе-Марії Арце, які розлетілись в соціальних мережах як заклик спілкуватись рідною мовою.

Події останніх років призвели до того, багатьом політикам, телеведучим довелося перейти на українську, адже українська мова в спілкуванні стала ознакою патріотизму. Говорити українською стало не просто модою, а потребою для багатьох свідомих громадян. Сьогодні багато російськомовних громадян України, демонстративно переходять на українську мову на знак підтримки своєї держави. Про це – у нашому наступному відео:




Найдавнішим свідченням давності української літератури є «Повість временних літ», яка була складена Преподобним Нестором, за що його і прозвали літописцем. Православна церква щорічно вшановує пам'ять преподобного Нестора 9 листопада. І тому саме цей день обрали для свята української мови та писемності. А ближче познайомитись з постаттю Нестора нам допоможе наступне відео:





У День української мови та писемності люди приходять до пам’ятників Нестору Літописцю (а їх по Україні багато); покладають квіти, вшановуючи його пам'ять.



9 листопада стартує щорічний міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика. Про нього – у наступному відео:




Петро Яцик не був мовознавцем. Він навіть не був викладачем української мови. Останні років 50 його життя його мовою була англійська, коло спілкування — англомовним, а країною проживання — Канада. І все ж  Петро Яцик завжди пам’ятав про рідну землю. Він часто приїздив до України, і його дуже непокоїло те, що багато українців говорять, і вважають рідною, - російську мову. Він був переконаний, що є мова – є й держава, немає мови - й держави немає. Так і народилася в нього ідея конкурсу з української мови для юних українців. Зараз цей конкурс має вже статус міжнародного, а отже, крім України, відбувається всюди, де живуть українці, які хочуть брати участь у цьому мовному турнірі.

Французький філософ ти письменник 18 століття Вольтер казав:



Від того, як ви володієте мовою, залежить ваше духовне багатство. Багата мова – багатий духовний світ. Від уміння спілкуватися залежить дуже багато в нашому житті. Спілкування є містком до появи справжніх друзів, отримання бажаної роботи, будування кар’єри, досягнення мети. Зрештою, від уміння спілкуватися залежить те, чи будеш ти взагалі цікавим для людей, а значить, чи зможеш завоювати їх повагу та авторитет.
         Мова – це своєрідна візитна картка кожної людини, за якою судять  про її освіченість, ерудицію, начитаність. Щоб навчитися вміло користуватися мовними скарбами, як точніше і як найглибше висловлювати свої думки, треба добре знати рідну мову. І сьогодні ми перевіримо, наскільки добрі стосунки з українською мовою у вас.
         Мовознавство має багато розділів: фонетика, орфографія, синтаксис. Скажіть мені а що вивчає такий  розділ, як «фразеологія»?


Фразеологізм - слово грецького походження, яким визначають усталений зворот, стійке поєднання слів, що виступає в мові як єдиний, неподільний і цілісний за значенням вислів. Такий, наприклад, як: дивитися крізь пальці, спіймати на гачок, ловити гав. Моє друге завдання як раз і присвячено фразеологізмам. Я буду казати вам фразу, ви будете відповідати, що вона означає.














 Крім фразеологізмів - сталих словосполучень, є ще фразеологізми-порівняння. 
 Коли людина відважна, про неї кажуть: «Сміливий, як лев», а якщо навпаки, то:
 «Трусливий, як... (заєць)»
Упертий, як... (віслюк)    
Хитрий, як.. .(лисиця)
Тихий, як.. .(миша)
Німий, як.. .(риба)
 Високий, як...(жираф) і т. ін..
         
Українська мова дуже багата і милозвучна. Одні слова народжуються, інші вмирають. Вчені-мовознавці змогли встановити лише приблизну кількість слів нашої мови, бо порахувати всі дуже важко. В 11-томному тлумачному словнику української мови близько 136 000 слів. Усі 11 томів ви навряд подолаєте. Тож вам більш стане у нагоді «Тематичний словник школяра», укладений К.С.Прищепою та В.С. Лук'яненком. В ньому понад 2000 слів, багато цікавого і корисного для тих, хто хоче стати грамотною, освіченою, культурною людиною.

         Використовуючи   його,   ми   склали   питання   до   наступного   завдання. Я буду зачитувати вам тлумачення слова, а ви повинні його назвати.

1.   Закріплений   на   металевому   стержні   складений   каркас,   обтягнений тканиною для захисту від дощу чи сонця. (Парасолька)
2. Ряд послідовно з'єднаних одне з одним металевих кілець. (Ланцюг)
3.      Спеціально зроблений мішок з пір'ям або пухом, на якому сплять або яким укриваються. (Перина)
4.      Пристрій для їжі, що має форму ручки з кількома зубцями. (Виделка)
5.      Палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка була у козаків символом влади. (Булава)
6.      Начальник козацького війська та верховний правитель України. (Гетьман)
7.      Довгастий шматок для витирання обличчя, тіла, посуду, а також вишитий — для оздоблення житла в українських оселях. (Рушник)
8.      Одна з дванадцяти обов'язкових страв на-святковому столі у Святий вечір, яку готують із пшениці і заправляють тертим маком, горіхами/медом чи узваром. (Кутя)
9.      Книга, в якій в алфавітному порядку подано слова певної мови. (Словник)
10.    Прилад для вимірювання часу. (Годинник)
11.    Пристрій з двох довгих жердин з поперечками — щаблями для піднімання вгору і спускання вниз. (Драбина)
12.    Істота в образі жінки з довгим розпущеним волоссям і риб'ячим хвостом. (Русалка)
13.    Шматок тканини квадратної форми, який пов'язують на голову. (Хустка)
14.    Словесно-музичний  твір,  що  виконується  однією  особою  або  хором.
(Пісня)
15.    Апарат для очищення від пилу меблів, килимів. (Пилосос)
        
А тепер перевіримо Ваше почуття гумору і кмітливість. Наступні питання – про звуки.

         З чого починається день? (зі звука [д])
         Чим вечір кінчається, а ранок починається? (звуком [р])
         Що стоїть між небом і землею? (звук [і])
         У путі не зустрінеш, а у дорозі знайдеш, в океані, озері, навіть у болоті побачиш, а в річці – ніколи (буква [о])
         Чим закінчується зима і весна? (звуком [а])
         Що знаходиться в середині школи? (звук [о])
         Чого немає у капусти та цибулі, але є в помідорах та огірках? (буква [о])
        
Наступне завдання: утворіть іменники жіночого роду від слів:

Індієць – індійка
Індіанець – індіанка
Кореєць – кореянка
Грек – гречанка
Німець – німкеня
Англієць – англійка
Чех – чешка
Сірієць – сірійка

Числівник
         Згадайте прислів'я, де були б наявні числівники. (Семеро одного не ждуть. Один у полі не воїн. Сім раз відмір, а раз відріж. Одна голова добре, а дві - краще. Двом смертям не бувати. Не май сто рублів, а май сто друзів.)

 «Знайди»
        
Знайди в словах числа: смородина, сорокопуд, Нестор, листопад, городина, штрих, зовсім, пістолет, родина, столиця, тризуб, листок, костоправ, трибуна, відвар, гетри, Прип’ять.
        
Наступне завдання «Що не так?»: ви чуєте речення, і відчуваєте, що щось у ньому не так; замислюєтесь, - і виправляєте помилку.

To6i йде ця сукня - (To6i личить ця сукня)
У честь приїзду письменника - ( На честь...)
Учні насміхалися над ним - (.. .з нього)
Попасти у яблучко - (Влучити...)
У день по чайній ложці - (На день...)
Під кінець дня _ (Наприкінці...)
Один на один - (Сам на сам)
Приходьте другим разом - (.. іншим разом)

Вітаю Вас, ви впоралися зі всіма завданнями.


Зустріч наша закінчується й наостанок хочу прочитати Вам гумореску Павла Глазового «Кухлик»

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
- Что? Чево? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.-
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови. -
Продавщиця теж була гостра та бідова.
- У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.-
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
         
Якщо ми самі, живучи в себе вдома не шануємо власну історію, культуру й мову, як нас будуть поважати інші народи? Не соромтеся того, що ви наразі не надто досконало вмієте говорити українською. Якщо ви не робитимете це регулярно, то ваше вміння НІКОЛИ не вдосконалиться. Єдиний спосіб оволодіти мовою - це регулярно її застосовувати. Що більше ви говоритимете українською, то легше й краще вам це вдаватиметься. Більше читайте українською. Дивіться фільми українською. Щоб не бути як та корова з гуморески П. Глазового.

вторник, 30 октября 2018 г.

Сценарій заходу по історії книг та бібліотек


Вона існує більш ніж 4000 років. Були часи, коли її приковували ланцюгами до полиці. І часи, коли її спалювали на ритуальному вогнищі. Часи, коли її вважали небезпечною зброєю. І часи, коли вона вважалась коштовним скарбом.



Коли люди почали писати книги, вони не мали на меті створювати просто цікаві історії. В них не було й зайвого часу, щоб заповнювати його читанням. Вони переймалися тим, що пам'ять навіть найрозумніших людей недовговічна. І її не вистачить, щоб запам’ятати усі найважливіші знання.

Тож необхідно було створити якусь чарівну річ, щоб зберегти ці знання. І людство створило книгу. Та це був довгий шлях.Звідки ж бере початок книга? Давайте з вами подумки перенесемося у часи, коли люди вже вміли говорити, але не вміли писати. 

Як же люди передавали інформацію? Існувало кілька способів. Наприклад, за допомогою різних предметів. Ви знаєте що-небудь про письмо вузлами?

У перуанських індіанців було вузликове письмо - кіпу. Це товста мотузка, до якої у вигляді бахроми підв'язувалися різнокольорові шнури різної довжини і товщини. Вузли на шнурках зав'язувалися прості, подвійні, потрійні і розташовувалися вони то на кінці шнурка, то майже біля самої мотузки. Кожна деталь мала велике значення. У кожного кольорового вузлика був свій сенс: червоний вузол позначав війну, білий - мир, зелений - хліб, чорний - смерть. Але таке письмо було дуже важко читати. Тож йому на зміну прийшло письмо у малюнках.
Вчені знайшли досить багато малюнків, зроблених нашими далекими предками. Найдавнішим з них – більше 30 тисяч років. І їх не можна назвати просто малюнками. Адже контури вирізували на камені, а вже потім заповнювали фарбою. Тож процес малювання був досить складним. Малювали переважно тварин: носорогів, бізонів, мамонтів, оленів. Також на малюнках зустрічаються сцени полювання, зображені люди зі стрілами та списами. Зрідка зустрічаються малюнки риб, рослин, комах. Пов’язано це з тим, що малюнки для стародавньої людини мали ще й ритуальне значення. Малювали тих тварин, яких хотіли вполювати. Враховуючи складність виготовлення наскальних малюнків, людство неодмінно повинно було прийти до думки, що можна зображення тварини чи людини замінити якимсь символом. Так з’явилися ієрогліфи. Вони значно молодше малюнків на скалах. Їм лише 6 тисяч років.
Досить багато писемних пам’ятників з ієрогліфами знайдено у Єгипті. Система ієрогліфів була складною, щоб опанувати її, потрібен був значний час. Той, хто мав бажання писати, повинен був вивчити не тільки 5000 тисяч знаків, але й засоби їх поєднання. Наприклад, є два ієрогліфа: «дім» і «ноги». Отже, якщо ієрогліф «ноги» стоїть перед «домом», то це читається, як «заходити в дім», якщо – після «дому», то читаємо «виходити з дому».  Крім ієрогліфів, що означали цілі слова, були й ієрогліфи, що означали окремі звуки. Система письма ієрогліфами існувала біля 5 тисяч років. Майже в той же час, коли у Єгипті користувалися ієрогліфами, в Персидському царстві існувало клинописне письмо.
Писар креслив свої знаки на м'якій глиняній плитці тригранної загостреною паличкою. Плитки заповнювали рівними і дрібними рядками клинопису. Кожна «книга» складалася з декількох десятків і навіть сотень плиток, як наша книга з багатьох сторінок. Книги нумерували як сторінки і на кожній проставляли назву для того, щоби сторінки не загубилися. Аkе для зберігання такої книги потрібно було декілька ящиків, і можете собі уявити: скільки така книга важила.
А, крім того, глина тріскається на сонці, кришиться. І, якщо таку глиняну табличку уронити, то вона розіб’ється на кусочки. Згодом виникло більш просте письмо – за допомогою букв. Але глина, як матеріал для письма використовувалася досить довго.

Більш зручнішими за глиняні, виявилися воскові книги. Виглядала воскова книга так: кілька табличок - дощечок, акуратно виструганих в середині, скріплювалися шнурками через дірочки. Виїмку кожної дощечки заповнювали воском. Такі книги слід було зберігати у прохолодному приміщені, адже віск міг розтанути.

На чому тільки не пробували писати наші далекі предки!


І на березовій корі, і на тканині, і на залізних пластинах, і навіть на пальмовому листі — папірусі.


В Єгипті, на берегах Нілу, це листя нарізали тонкими смужками, склеювали, висушували, скручували в сувої і брали з собою в далекі подорожі. Справді, пальмове листя виявилось зручним матеріалом для письма, але ж пальми ростуть не скрізь...

І люди винайшли пергамент — дуже тонку, спеціально оброблену шкіру тварин. Ось тоді вперше й народилося таке диво, як книги. Вони старанно писалися від руки, прикрашалися різними малюнками. Перевага пергаменту – його довговічність.

Та коштували книги дуже дорого: за одну книгу можна було виміняти череду корів або табун коней. Зрозуміло, що такі дорогі книги могли бути лише у дуже багатих людей. А потрібні вони були не лише багатіям, адже знання необхідні всім. Навіть коли пергамент замінив папір, книга все ж залишалася великим скарбом. Людство замислювалося: як же зробити книгу дешевшою, доступнішою? Треба було навчитися робити книги швидко, акуратно і у великих кількостях.

Довгий час книги переписувалися від руки. Це була важка справа, що потребувала уваги, терпіння, старанності  й акуратності. Існували цілі майстерні по створенню рукописних книг. Зазвичай – вони створювалися при монастирях. Адже у великій кількості переписувалася саме релігійна література. У монастирях створювалися і літописи – вони фіксували історичні події, що відбувалися у країні і світі. До нашого часу збереглася незначна частка літописів, але саме завдяки їм вдалося встановити деякі історичні факти та відомості.  І ось у XVI столітті відбулася подія: Іоган Гуттенберг створив перше типографське обладнання – друкарський станок. Тепер текст можна було друкувати механічним способом у великій кількості. Так почало поширюватися книжне знання. Ось який довгий і важкий шлях пройшла книга, перш ніж стала такою, якою ми бачимо її тепер.


 Разом з першими книгами виникли й перші бібліотеки. Історія не зберегла докладних відомостей про стародавні бібліотеки, але з тих невеликим уривків, які мають сучасні вчені, можна скласти деякі уявлення про них.


Так, при розкопках стародавньої Ніневії у палаці царя Ашурбаніпала було знайдене зібрання книг у вигляді глиняних табличок.


Відомо, що вперше твори писемності почали збирати в стародавньому Єгипті, де понад 3500 років тому існувало сховище папірусів. Найвідоміша давньоєгипетська бібліотека належала фараону Рамзесу, називалася вона «Аптека для душі».

В Античності і на Стародавньому Сході бібліотеки існували в двох іпостасях: як книгосховища і як центри, в завдання яких входило поширення знань. Книга була великою цінністю. Щоби запобігти крадіжкам, її приковували до полиці ланцюгами. У бібліотеках ставили посуд з водою, щоби людина мала змогу вимити руки, перш ніж торкатися до книги.

В епоху раннього Середньовіччя виникають бібліотеки при монастирях і соборах.


Перша бібліотека Київської Русі, про яку збереглися відомості, - це бібліотека Ярослава Мудрого – за літописними свідченнями вона розташовувалася на території Софійського Собору в Києві. Час заснування бібліотеки невідомий. У «Повісті минулих літ» про неї згадується під 1037 р. Та це єдина згадка в літописних джерелах, подальша її доля невідома.

Бібліотеки довгий час були закритими закладами. Не кожен мав змогу отримати до них доступ.

Лише у 18 столітті, 200 років тому, з’явилися перші публічні бібліотеки. Тобто бібліотеки, відкриті для кожного. А сьогодні вже існують і електронні бібліотеки, які відкриті для читачів 24 години на добу й доступні на будь-якій відстані.

Пропонуємо вам зазирнути у сім найкращих сучасних бібліотек світу.

Як змінилися бібліотеки, так і процес виготовлення книжок з часом змінюється. Який шлях сьогодні проходить книга?


Отже, книга протягом багатьох століть залишалася дієвим інструментом впливу на людей. Всю історію цивілізації книга допомагала зберігати і поширювати знання, і в сучасному світі змінилися форми існування книги та бібліотеки, та залишилася незмінною їх роль розвитку людства.

понедельник, 29 октября 2018 г.

Читай зі смаком

Краматорська бібліотека взяла участь у новій мобільній книжковій виставці 2018 року в межах проекту Секції «Display – кросинг», організованому молодіжною секцією УБА. 

Книжкова виставка "Читай зі смаком" пропанувала книги на будь-який смак


Поціновувачів поезії запрошував столик "Зі смаком сакури"




Для милих дам було "накрито" столик "Зі смаком ванілі" з книгами про красу, стиль та моду 



Дитяча пригодницька література чекала своїх поціновувачів на столику "Зі смаком морозива"


Українська письменниця Галина Вдовиченко в одному зі своїх інтерв’ю казала, що часом читаєш книжку, і вона тобі подобається, але згодом, у «сухому залишку», практично нічого не залишається. А після деяких книжок ще довгий час тримається післясмак, ознака якості. Смакуйте якісними книжками!

пятница, 3 августа 2018 г.

Книги сонячного літа


Немає часу, що більше підходить для читання, ніж літні канікули! Вони просто створені для того, щоб витратити пару веселих годин, занурившись у літературні пригоди, і сьогодні я познайомлю вас з дитячими книгами, які нікого не залишать байдужими.


Госінні, С. Пригоди малого Николя / С. Госсіні. - Москва: Махаон, 2016. - 800 с.
Якщо ви прочитаєте хоча б одну книгу Госсіні Сампє про малюка Николя, вам вже не вдасться зупинитися, поки не прочитаєте усю серію пригод цього  французького школяра. Саме завдяки цій книзі багато дітей, яких дуже важко заставити взятись за книгу, зрозуміли, що читання може бути заняттям дуже захопливим. Короткі і смішні розповіді описують кумедні пригоди з життя французьких школярів. Живі, непосидючі хлопчики, курйози у школі, смішні випадки на вулиці та дома, забавні випадки під час відпочинку. Книга не тільки затягує цікавими сюжетами, а й дає заряд гарного настрою! За мотивами цієї серії нещодавно вийшов фантастично красивий, дуже смішний фільм; також є багатосерійний мультфільм, але від книги ви отримаєте набагато більше задоволення.


Хосвельд Д. Карлотта. Випробування в інтернаті / Д. Хосвельд. - Харків: Ранок, 2017. - 224 с.
Дівчатам сподобається серія книг німецької письменниці Дагмар Хосфельд про Карлотту, життя якої було цілком щасливим, поки дівчинці не виповнилося десять років. У її мами з'явилася нова сім'я, а тата чекає далеке відрядження на цілий рік, і Карлотту відправляють в інтернат, де дівчинку оточують дивні сусідки, нестерпні заняття академічним веслуванням і жорсткий розклад дня. До того ж одна з сусідок щось приховує, раз у раз вирушаючи бродити по ночах ... Життя в інтернаті виявляється повним цікавих подій і таємниць, але на початку Карлотті доведеться зіткнутися з серйозними випробуваннями на міцність.


Хосвельд Д. Карлотта. Несподівані знайомства в інтернаті / Д. Хосвельд. - Харків: Ранок, 2017. - 224 с.
Кожна нова книга - це новий навчальний рік. У другій книзі «Несподівані знайомства в інтернаті» Карлотта вже освоїлася і навіть майже не сумує за домівкою ... Але тільки щось недобре коїться з подругами Карлотти: одна повернулася на навчання з гіпсом, а інша ходить похмуріше хмари і плаче ночами. До того ж у учнів починають пропадати речі. І Карлотті належить з усім цим розібратися, знайти злодія і впоратися з усіма труднощами.


Хосвельд Д. Карлотта. Дубль тринадцять / Д. Хосвельд. - Харків: Ранок, 2017. - 224 с.
У третій книзі «Дубль тринадцять» розмірене життя інтернату виявляється під загрозою. Учні дізналися, що поруч з інтернатом буде кастинг для популярного серіалу, і тільки про це і говорять! Карлотта, якій абсолютно не до душі весь цей галас, хотіла залишитися в стороні, але не тут-то було. Її вірні подруги у що б то не стало хочуть познайомитися з дресирувальником звірів, а для цього хтось із трьох зобов'язаний отримати роль і потрапити на майданчик! І Карлотта кидається на виручку до подруг.


Штединг, С. Петронелла- яблунева відьмочка / С. Штединг. - Харків: Віват, 2018. - 206 с.
Чудова історія про відьму Петронеллу. Її автора, письменницю Сабіну Штедінг, називають сучасною Астрід Ліндгрен. Петронелла - добра відьма. Вона зовсім невеликого росту і живе в яблучному будиночку, піклується про свій яблуневий сад, літає на жуку і насолоджується життям. Поки поруч не оселяються жахливі істоти. Це люди! Найжахливіші шкідники! Раз у раз норовлять то сад вирубати, то полити всі рослини отрутою від комах і заподіяти купу інших неприємностей! І Петронелла бореться з ними, як може. Книга дуже добра і дуже смішна. Здавалося б, скільки вже всього написано і про відьом і про дітей, і про усіляких маленьких чоловічків, але Сабінеі Штедінг вдалося створити свій власний маленький яблуневий світ, не схожий на всі інші.


Касьян О. Фея на ім'я Поліна / О. Касьян. - Харків: Ранок, 2017. - 84 с.
Особливий світ створила і письменниця Олена Касьян в книзі «Фея на ім'я Поліна». Вона чарівним чином повертає дорослих у дитинство, а дітей робить добрішими і мудрішими. Дівчинка Поліна живе і замислюється над зовсім недитячими питаннями: де у людини знаходиться совість і як можна її виміряти, куди дівається час і де знаходиться «край світу», якщо Земля кругла? Вона мріє скоріше вирости і розгадати всі загадки, щоб зробити світ краще і справедливіше. У цьому їй допомагають вірні друзі, добре серце і вміння в усьому знаходити хороше. Дорослих же книга вчить любити і розуміти своїх дітей такими, якими вони є.

Володимирівська А. Василинка -  руда вдача / А. Володимирівська. - Харків: Віват, 2016. - 92 с.
Книга Анни Владимирової «Василинка - руда вдача» про дівчину з яскравим характером і не менш яскравою зовнішністю. Василинка не схожа на інших, і багато хто вважає її дивачкою. Але дівчинку це не бентежить, вона бореться за право бути собою і в цьому їй допомагають близькі люди і вірний пес. Книга вчить зберігати свою індивідуальність, протистояти чужому впливу і жити в гармонії з собою і світом.


Сотник Ю. Як я був самостійним / Сотник Ю. - Москва: Росмен, 2016. - 126с.
До збірки «Як я був самостійним» увійшли найвідоміші оповідання чудового письменника Юрія Сотника. Своє перше оповідання про кошеня, що живе у їх комунальній квартирі, Юрій Сотник написав у четвертому класі. Твір зайняв перше місце на шкільному конкурсі і навіть був прочитаний з естради. Дізнавшись про такий карколомний успіх, юний автор запитав у мами: - А можна жити так, щоб ніде не працювати, а тільки писати оповідання? Мама пояснила, що таке письменник, і ця спеціальність, як згадував згодом Сотник, йому дуже сподобалася. «Справа в тому, що оповіданнячко далося мені без найменшої праці, а бити байдики я дуже любив, тому швидко зметикував, що професія письменника якраз по мені». Герої Сотника - веселі і заповзятливі хлопці, які потрапляють в найнеймовірніші пригоди, вони ніколи не сумують і завжди готові прийти на допомогу другові.


Раскін О. Як тато був маленьким / О. Раскін. - Москва: Махаон, 2018. - 176с.
Смішні та веселі історії Олександра Раскіна зі збірки «Як тато був маленьким» розповідають дитині про те, що його тато і мама, виявляється, були колись такими ж, як він, теж ІНОДІ здійснювали дурниці і помилки. Але, як не дивно, вижили і стали хорошими шанованими дорослими людьми. І, швидше за все, саме тому, що зробили з цих історій вірні висновки. Дорослі в книзі теж не ідеальні і поводяться несправедливо по відношенню до дітей. Тому книгу корисно читати і батькам. Щоб зрозуміти, наприклад, що твоя дитина НЕ ХОЧЕ грати на піаніно ще ДО того, як дитина почне ховатися під ліжко від вчительки музики! Зрозуміти, що цього хочеш ти - батько. А дитина твоя, навіть не вміючи грати на піаніно, все одно може вирости Людиною з великої літери, і це - головне!


Андрусяк І. Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому / І. Андрусяк. - К.: Час майстрів, 2015. - 96 с.

Книга «Сорокопуди або як Ліза і Стефа втекли з дому» руйнує стереотип про те, що всі хлопці - шибеники і пустуни, а дівчатка - виховані і слухняні. Справжня дівчинка завжди готова довести кому завгодно, що вона зовсім не поступається хлопчакам, а може, і перевершує їх - особливо в добрих витівках. І, звичайно ж, відомий український письменник Іван Андрусяк все про це знає - адже цю повість він писав про свої дочок. А ще книжка переконує в тому, що справжніх пригод не потрібно шукати за морями-океанами, адже кожен куточок нашої країни по-своєму унікальний і цікавий, сповнений власних легенд і загадок.