Валеологічна пам’ятка «Вмій казати «НІ»

 

Валеологічна пам’ятка

«Вмій казати «НІ»

Що таке межа? Це лінія, риса, яка показує кордон, грань. У психології під кордонами розуміють межі власного "я". Є фізичні кордони. Це межі нашого тіла. Є також духовні кордони. Вони обмежують наші переконання, цінності, життєві принципи, погляди. Якщо в людині не встановлені духовні кордони, то інші люди можуть нав'язати їй свої переконання, погляди, змусити робити те, що не узгоджується з її поглядами на життя. Якщо у людині встановлені свої духовні кордони, то вона має чітке уявлення, що для неї добре, а що погано, така людина ніколи не піддається чужому впливу.

Зазвичай не можуть сказати слово "ні" слабкі люди. Дійсно, кордони встановити непросто, це велика робота над самим собою, над своїми думками, вчинками. Не бійтеся того, що люди будуть думати про вас як про егоїста. Тільки по-справжньому полюбивши і почавши поважати себе, можна відчути життя в усіх його барвах. І ваше оточення почне поважати вас набагато більше, адже тепер серед них буде людина, яка дійсно знає собі ціну.

Це добре бути корисним, уважним та охочим допомогти, але є велика межа, між бути корисним і бути використаним. Невже ти хочеш відчувати себе, наче ганчірка для миття підлоги?

Коли ти відчуваєш, що мусиш сказати «Ні» і готовий це зробити – говори і розумій це. Говори це спокійно, в твоєму голосі повинен звучати повний контроль над собою і ситуацією. Твої жести повинні відповідати тону твого голосу. Дивися людині в очі і не відводь погляд. За твоє життя відповідальний ТИ. 

Година пам’яті «Червоний колір перемоги»

Година пам’яті «Червоний колір перемоги»

         28 жовтня 1944 рік - цей день назавжди залишиться в пам’яті нашого народу. Це дата звільнення території України від фашистів у другій світовій війні. Більше ніж 70 років віддаляє нас від тих буремних воєнних подій. Як для історії  - то  це не багато, але для людини – майже все життя. Тож з кожним роком усе далі і далі у минуле віддаляються ці героїчні і трагічні події. Усе менше залишається живих ветеранів, викривляються факти, значення перемоги. Тому так важливо, щоб Ви, сьогоднішні, знали і пам’ятали про ті події. Кажуть: «Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього». Пропонуємо вашій увазі відео, що допоможе нам згадати ті страшні події: 

(відеоролик "Каналу 24" трохи скорочений мною)

Як бачите, після закінчення війни Україну чекали й інші негаразди. Голод по селах, повоєнні репресії, відбудова зруйнованого. У наступному відео ви побачите, як важко українці працювали на відновлення своєї держави:

 (відеоролик Тетяни Діденко трохи скорочений мною)

 

Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ви, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, воєнне життя можете сьогодні дізнатися тільки з розповідей ветеранів, з кінофільмів, з творів художньої літератури. Багато, як українських, так і  світових митців слова всього світу присвятили свої твори темі війни. І ми пропонуємо вашій увазі серію буктрейлерів на книги про війну. Буктрейлери  були створені нашою бібліотекою до святкування 70-річчя перемоги у війні. Ми спитали наших читачів: які книги про війну вони вважають найкращими. И саме за результатами цього опитування й були створені буктрейлери. Усі представлені книги є у нашій бібліотеці.

 

 

Історію не перепишеш, що було не зміниш. Чим менше залишаються в живих свідків тих боїв, тим більша повинна бути наша всенародна вдячність та опіка вічної пам’яті про тих, хто загинув, хто вижив в цій війні і живе серед нас. А коли вже і їх не стане, - залишиться пам'ять в наших серцях. У Бориса Олійника є гарний вірш:

Ніхто не забутий.

На полі ніхто не згорів:

Солдатські портрети

На вишитих крилах пливуть…

І доки є пам'ять в людей,

І живуть матері,

Допоки й сини,

що спіткнулись об кулі,

Живі!

Давайте будемо читати книги про війну, дивитись воєнні фільми, щоби ЗНАТИ! І ПАМ'ЯТАТИ!