Сценарий мероприятия для подростков про безопасность

 Подростковый возраст – самый сложный и самый опасный период взросления. И сегодня у нас с вами серьезный разговор о тех опасностях, с которыми приходится сталкиваться современному подростку. И начнем мы с наименее скромных и безопасных ловушек. С самого детства мы постоянно сравниваем себя с другими. И это совершенно естественно: другого способа составить хоть какое-то мнение о себе человек пока не придумал.

В то же время, мы выделяем себя из числа прочих людей, находя то, что свойственно именно нам.

Некоторые так усердно пытаются подчеркнуть свою индивидуальность, иногда это желание приводит к тому, что человек выглядит просто смешно. 

Причем всем нам хочется как выделиться «из толпы», так и быть «как все».

«Быть как все» — достаточно важная штука, поскольку позволяет человеку чувствовать себя включённым в общество. Наверное, у каждого было такое – вроде есть проблема, гнетёт, давит, просто невозможно жить. А потом так или иначе выясняется, что такая проблема «не у меня одного», что многие через неё прошли или проходят (последнее особенно ценно). И тогда так хорошо становится, так спокойно… Проблема никуда не уходит, но вдруг появляются силы жить и как-то с ней работать. И вот тогда она постепенно отступает.

Больше всего быть непохожим на всех остальных хочется подросткам. Они часто экспериментируют с одеждой и внешностью.

И это не страшно. Это ведь не наносит вреда здоровью. И это желание выделится через внешность, оно, как правило, длится недолго. Потому что сверстники привыкают к любым преобразованиям во внешности другого и перестают на них реагировать. Чтобы привлечь внимание с помощью внешности, нужно меняться снова и снова, чтобы удержать эффект новизны и неожиданности.

Иногда, когда кто-то, кого  изо дня в день окружающие привыкли видеть в необычном образе, вызывает не меньший интерес, если вдруг возвращается к своей естественной внешности.

Подросток, стремясь к «непохожести», чаще всего не ищет свой индивидуальный стиль, а всё равно выбирает какие-то усреднённые образцы – эмо, готов, рэпперов, скинхэдов так далее. То есть его желание выделится по факту тоже походит на желание «быть как все». Получается, мы выходим на тоже самое – быть «не как все», на самом деле означает «быть не как эти все, а как те все».

Кому-то хочется быть похожим на кинозвезду. Очень многие знают историю иранской девушки Сахар Табар. Она — преданная поклонница киноактрисы Анджелины Джоли. Девушка всю жизнь мечтала о такой же внешности, поэтому решила лечь под нож хирургов. После 50 пластических операций и экстремального похудения до 40 кг, несчастная Сахар теперь выглядит, как зомби.

Хотя схожести с Анджелиной она все-таки добилась. Я обещала, что мы будем говорить об опасностях. Конечно, вы не будете делать пластических операций. Но, экспериментируя со своей внешностью нужно помнить, что и нанесение татуировок, и пирсинг связанны с опасностью некоторых инфекций, если не соблюдается стерильность. Но главная опасность: пытаясь быть похожим на кого-то другого, рано или поздно, срастаясь со своей маской, человек перестает быть самим собой, теряет свою собственную индивидуальность. Каждый из вас уникален, каждый имеет свой набор увлечений, эмоций, вкусов. И важно осознавать, что «выделиться из толпы», это не способ покрасоваться перед другими, а способ выразить себя, найти свой индивидуальный стиль, то, что отличает именно вас.

Часто желание выделиться провоцирует человека совершать необъяснимые логикой поступки.  Кто-то ест лимон, кто-то – горький перец, пытаясь убедить других в своих суперспособностях. В интернете гуляют ролики об испытании корицой. Суть в том, чтобы съесть всухую ложку корицы. Решимость на такого рода подвиг может быть весьма опасной. Частички коричной пыльцы настолько малы, что когда они попадают в рот, то даже при малейшем вздохе мгновенно распыляются. Они попадают в дыхательные пути и легкие, раздражая их стенки и вызывая удушающий кашель. Результатом всего этого эксперимента может стать не только усиленное откашливание, но и рвота. А порой дело доходит до экстренной госпитализации с промыванием желудка. При этом в интернете много фейковых роликов об испытании едой. Когда вместо корицы, человек проглатывает ложку измельченного в порошок печенья. На вид они не отличаются. И, увидев такой ролик в интернете, люди верят и пытаются повторить, что приводит к неприятным последствиям. В Интернете очень много неправдивых фото и видео. Вот вам наиболее яркие примеры:

Все мы понимаем, как с помощью фотошопа делаются эти фото. Но многие люди им верят.Не нужно верить всему, что вы находите в интернете. Не нужно выбирать легкие пути привлечения к себе внимания. Сегодня ты выкрасил волосы в зеленый, завтра – проколол бровь, послезавтра – съел лимон в один присест, но каждый новый день будет требовать новых подвигов. Путь более сложный, но надежный – развивать свои способности и стать действительно интересным человеком. Есть много примеров тому, что юный возраст не является помехой, чтобы стать известным благодаря своим талантам и увлечениям.

Это Эстон Лашапель, который в 14 лет создал  протез руки. Он был в 9-м классе, когда познакомился с девочкой 7 лет, чей бионический протез стоил $ 80 тыс. Это привело его в изумление: кто может позволить себе такое купить?» Мальчик использовал небольшие пропеллеры от игрушечных самолетов,  рыболовные крючки и конструктор лего... и создал усовершенствованный вариант протеза. Средняя стоимость протеза сегодня составляет $ 60 тыс. Эстон создал протез с таким же функционалом, но со стоимостью $ 350. После окончания школы Эстон и его друзья основали компанию Unlimited Tomorrow, в которой изготавливают протезы.

Алане Смит всего 14, но она уже самая популярная в мире девушка-скейтер. Она попала в Книгу рекордов Гиннесса как самый молодой в истории призер X Games. В инстаграме она показывает свой мир, мир катания на доске, соревнований и многочисленных конкурсов.

Спорт, музыка, живопись, изобретения, фотография – возможностей проявить себя много. Увлечения позволяют вам обретать единомышленников, расширять круг знакомств. Кроме того, спорт, музыка, творчество позволяют высвободить негативные эмоции, что очень важно именно для подросткового возраста. Взрослые люди умеют переживать и боль, и обиду, и злость, и предательство, и несправедливость. У них уже есть опыт преодоления этих эмоций. Вы же еще только учитесь справляться со своими эмоциями. Нужно понимать, что жизнь не всегда складывается только из приятных моментов. И любую неприятность, проблему нужно пережить. Есть поговорка «Все, что нас не убивает, делает нас сильнее». Любой негатив, любое испытание делает вас сильнее. Каждая проблемная ситуация, пережитая вами, дает вам ценный опыт. К сожалению, не все подростки могут справляться со своими эмоциями, иногда это приводит к очень тяжелым последствиям.

В Украине в последнее время психологи обеспокоены тем, что увеличилось количество родителей, которые обращаются к ним по поводу самоповреждений подростков. 

Термин получил название «селфхарм» - это нанесение себе различного рода ранений при отсутствии суицидальных намерений. То есть, подросток ранит себя, но не с целью самоубийства. Психологи объясняют это тем, что у подростка слишком много эмоций, с которыми он не может справиться и, боль от самоповреждения дает им выход. Физическая боль заглушает боль душевную. Есть и медицинское объяснение. При телесных повреждениях организм вырабатывает кортизол - гормоном стресса, который помогает справиться с болью и улучшает самочувствие. В интернете очень много видеоисторий подростков, которые столкнулись с этой проблемой. Они рассказывают страшные вещи о том, что это может стать даже зависимостью, когда другого способа справиться с обидой, гневом, человек уже не видит. Каждая из этих историй на меня произвела очень сильное впечатление, поэтому я не буду вам их показывать. Но одно видео, направленное против селфхарма, все-таки покажу.

Еще одно новое движение среди подростков, набирающее популярность - шоплифтинг. 

Его цель – показать свою мнимую «крутость», украв что-нибудь из магазина.

 

 Кроме шоплифтинговых, в интернете есть  и гораздо более опасные группы.  Большую популярность сейчас набирают группы, предлагающие испытать себя. Одна из участниц рассказала: «Я состояла в одной закрытой группе, нам администраторы выкладывали одно задание для всех, и нужно было выполнить его на время. Иногда это были сутки, иногда три часа. Например, первым моим заданием в самой первой игре было лечь на рельсы и сфотографироваться». Она выполнила всего шесть заданий, но потом отказалась, ощутив протест. Она поняла, что ею манипулируют, что ей навязывают определенные мысли, и девочка вполне сознательно прекратила эту игру. Но не каждый ребенок способен четко чувствовать грань, где начинается опасность. Другой участник рассказал о смертельном квесте «Беги или умри», суть которого заключается в том, чтобы как можно быстрее пробежать рядом с движущимся транспортом и заснять это на видео. Начинается все из интереса. Примерно так.

Чем дальше – тем сложнее и опаснее становятся задания.

До тех пор, пока человек не сломается.

Все это происходит рядом с нами, во все это могут быть вовлечены ваши друзья и близкие. 

Это скриншот новости про мальчика, которому было 13 лет. Он залез на верхушку моста и случайно коснулся линии электропередач. В его сумке был найден фотоаппарат с фотографиями, которые он сделал в этот день.  И еще одно видео про опасное  увлечение селфи.

Пока я готовилась к нашему мероприятию, я пересмотрела огромное количество роликов про опасные увлечения. И мне стало по-настоящему страшно. Мне очень хочется уберечь вас от необдуманных поступков, когда ради того, чтобы казаться крутым, человек рискует своим здоровьем, и тем более – жизнью. А чтобы не заканчивать нашу встречу на грустной ноте, хочу показать вам ролик вашего ровесника Никиты. Он достаточно популярный видеоблогер. На съемку видео необходимо много времени, и мальчику приходится все выходные сидеть за уроками. Кроме того, он ходит в театральную студию, ведь чтобы твой блог был интересен, нужно быть неплохим актером, иметь хорошую дикцию. 

Вы все – уникальны и неповторимы. Берегите себя!

Виставка-детектив

Книжкова виставка «Об’явлено у розшук»  пропонувала відвідувачам спробувати себе у якості детектива.

 Вона містила досьє на літературних персонажів з фото та особливими прикметами, за якими їх слід було ідентифікувати. 

Визначивши ім’я героя, «об’явленого у розшук» бібліотекарями, слід було знайти на виставці й книгу, до якої цей герой належить. 

 Читачі, що вірно встановили особистості книжкових героїв, отримали маленький приз-винагороду – книжкову закладку від видавництва Еспрессо. 

Матеріали для виставки:

Плакат-рекомендація

Ось такий цікавий плакат-зростомір «Читай, зростаючи - зростай, читаючи» створили ми для нашого абонементу. Він наочно показує: які книги  найпопулярніші   для різних вікових груп, допомагає відвідувачам у виборі, й є стимулом для читання. Адже, роздивляючись «Зростомір», читачі співвідносять свій багаж прочитаного з рекомендованими для свого віку книгами й обирають книги, щоби заповнити лакуни. Читачі з цікавістю розглядають плакат, визначають: до яких книг вже «доросли», а які їм ще належить прочитати. 

Альберт Ейнштейн

До 140-річчя від дня народження Альберта Ейнштейна, ми запропонували своїм читачам інформаційну закладку "Поради від генія". Вона містить цікаві думки вченого, які мотивують жити, рухаючись вперед і пробувати нове, не боячись помилки.

Ідея для виставки про кохання

До Дня закоханих у міському кафе «Маестро» бібліотека створила інсталяцію «Любов, що рухає сонце й світила». Інсталяція представила найбільш романтичні літературні історії та любовну поезію.

Кожну представлену книгу забезпечили серцем, що містить зворушливу цитату про кохання, обрану з запропонованого твору. Це діяло, як своєрідний гачок: спонукало дізнатись історію кохання, у яку  випала нагода зазирнути, у повній версії. До того ж інсталяція містила речі, що нібито залишили між книг їх літературні герої: обручка, шкатулка з подарунком, квітка, любовний лист Ернеста Хемінгуея до Марлен Дитріх… Це додало композиції інтимного, лірично-романтичного настрою.

Презентація-гра, присвячена Лесі Українці

Електрона гра «Дочка Прометея», присвячена Лесі Українці пропонує згадати головні факти з біографії видатної поетеси, її основні твори. Кожне питання має три варіанти відповіді, серед яких слід обрати вірну, що полегшує завдання для того, хто вирішив спробувати свої сили у грі. Передивитись та скачати гру можна за ссилкою:

https://docs.google.com/presentation/d/1ghPSvhE3Vu0FlR7cwvwhuhs-vmar-zuDdjkkMlx0_zw/edit?usp=sharing

Перше кохання

 Огляд книг для підлітків про перше кохання

Пропонуємо вашій увазі добірку найцікавіших книг для підлітків про перше кохання. Кохання, що може приносити радість і біль, спонукає творити та нищити, мріяти та зневірюватися. Кохання, яке провокує на нелогічні вчинки та маленькі подвиги, відволікає від навчання і стає поштовхом до пригод.

«Солоні поцілунки» - дебютна повість українки Ольги Купріян. Вона - про переживання чотирнадцятилітньої дівчини. Про болісні зміни в її стосунках з однолітками і дорослими. Про перші досвіди самостійності, цілком недитячі розчарування і сльози. Головна героїня – дівчинка Мілка - живе у сучасному світі, проте так само, як і безлічі попередніх поколінь, їй доводиться проходити всі етапи дорослішання. Насамперед Мілка вчиться відпускати – напевне, найскладніше з усіх «дорослих» вмінь. Відпускати батька, який хоче жити з іншою жінкою, подруг, з якими втрачаєш точки порозуміння, найближчого друга Сашка, який раптово змінюється при зустрічі. Книга про те, що коли дорослішаєш, усе стає таким заплутаним: часом не можна ступити й кроку, щоб не скривдити чиїхось почуттів. Книга про запаморочливі французькі поцілунки із солоним присмаком сліз… Дівчинці доводиться вибирати між трьома закоханими хлопцями. Кохати не того, хто цього вартий. Визнавати свою провину. Отримувати по заслузі… Мілка та її друзі ходять до школи й на танці, кохають, сміються, помиляються. Потайки від дорослих п’ють алкоголь і думають про секс. Вони — звичайні підлітки зі звичайними проблемами й переживаннями, через які доводиться проходити кожному, хто дорослішає.

У психологічній повісті Степана Процюка «Сорок цистерн любові» – автор зосереджує свою увагу на проблемах стосунків батька і сина, висвітлює суперечливі внутрішні стани кожного. Батько Михайло – байдужий до дружини і до сина; чоловіка діймає «боротьба за гроші», за виживання, якій він змушений віддавати «кращі свої роки». Завжди роздратований, агресивний - таким бачить батька його син Максим. Максим – юнак, який намагається жити правдиво і правильно. Він розуміє, що починає ненавидіти батька, хоче бути іншим і демонструє гідну чоловіка поведінку. Він здатен на високі почуття, альтруїзм і відданість. Любов як цінність у цій повісті показана щирими і світлими  стосунками підлітків – Максима та Інни. Саме ці діти, їх несмілива закоханість є тією надією, яка може бути гідною альтернативою безнадійно втраченій любові батька і матері.

«Абсолютно нецілована» – друга книжка письменниці Ніни Елізабет Ґрьонтведт; написана вона у формі щоденника дівчинки-підлітка. Книга про  дівчачу дружбу, родинні стосунки і першу закоханість. Про викриття кіношних стандартів, які в житті виглядають безглуздими і недоречними. Про оманливу зовнішність. Про подолання стереотипів та упереджень.  Головна героїня Уда (авторка з Норвегії, тому й ім’я таке дивне) – звичайний підліток: вона часто свариться з батьками, грюкає дверима, почувається самотньою, прагне самостійності. Через власний досвід, помилки та сльози, дівчинка доходить важливих висновків. Що у житті все не так, як у кіно та глянцевих журналах. Що найкраща подруга – не означає єдина. Що, коли твої плани не здійснюються, це інколи лише відкриває для тебе нові можливості. Що всі труднощі та страхи підліткового періоду можна подолати. Головне – бути чесним з  собою та іншими, навіть коли це важко та боляче.

Не дивлячись на те, що повість Ульфа Старка “Диваки і зануди”  була написана понад тридцять років тому у Швеції, в перекладі українською вона з’явилася нещодавно. Сюжет книжки розгортається протягом одного тижня і розповідає про життя дванадцятирічної Симони. Симона часто приймає неправильні рішення, злиться на рідних, буває несправедливою, імпульсивною, але завжди залишається близькою читачеві. На дівчинку враз звалюється чимало проблем: переїзд до іншого місця, що їй зовсім не подобається, втрата улюбленого собаки, звістка про скору смерть дідуся та нова школа, де все напружує і дратує. За іронією долі, Симону приймають у новій школі за хлопця. І дівчина вирішує дотримуватися цього образу. У неї зростає азарт до тієї гри, яку вона розпочала. Спершу їй цікаво, що буде далі, але коли у неї закохується однокласниця, стає вже не до жартів. Їй стає дедалі тяжче грати роль «свого хлопця» у шкільній гоп-компанії, а от справжні проблеми починаються, коли вона закохується у свого найзапеклішого ворога.

Повість «Шоколад із чілі» польської письменниці Йоанни Ягелло про життя 17-річної дівчини Лінки, яка щойно вступила до омріяного ліцею, де буде вивчати мистецтво фотографії. Вона відшукала давно втрачену сестру й нарешті розібралася у своїх почуттях до коханого Адріана. Здається, перед нею чудове майбутнє. Проте не все так рожево. На навчання Лінці доведеться заробляти, мама не в стані сплатити за дорогий приватний ліцей, стосунки із сестрою теж виявляються не завжди ідеальними. Крім того, коханий їде навчатися до Лондона, а це означає кількамісячну розлуку. Лінка живе в очікування Різдва, бо тоді Адріан має приїхати до Польщі. Проте на неї чекає неприємний сюрприз. Що ж, може, кохання не завжди мусить бути солодким, як молочний шоколад? Може, воно й справді нагадує шоколад із чилі?

Книга полтавської письменниці Тетяни Рубан «Нічийні» підіймає тему дітей, які непотрібні власним батькам. Головна героїня Леся, знайомиться з трьома хлопцями й дівчиною, такими, як вона сама, але не зовсім. Вони мають мрію – поїхати до Одеси, коли зароблять грошей. Мріють отримати свій шанс і… вирватись із інтернату. У більшості з них немає родичів… Вони практично всі – нічийні… І у житті вони мусять давати собі раду самостійно. Чи могла б Леся колись подумати, що її найкращими друзями стануть четверо безхатьків, що втекли з-під нагляду? Що ці нічийні підлітки стануть для неї найдорожчими людьми? До того ж, нові друзі виявляються не заляканими нещасними підлітками, а скоріше маленькими дорослими, які здатні взяти на себе відповідальність за своє життя.

Книга Барбари Космовської «Буба» про життя польської шістнадцятирічної дівчинки, яку всі кличуть Бубою, хоча її справжнє ім’я – Агнешка. Вона мешкає разом із «зірковими» батьками. Мама Марися – відома письменниця, а тато – ведучий телепрограми, і батьки занадто зайняті собою, щоб помічати своїх дітей-підлітків. Буба дуже позитивна: вона старанно вчить уроки, чемна, слухняна, має зразкового бой-френда, переймається клопотами сестри, виграє на чемпіонаті з бриджу. Тобто образ головної героїні майже ідеальний. Але це зовсім не означає, що у дівчинки не має проблем. Захоплива й сповнена теплого гумору книжка про відкриття світу дорослих, пошуки дружби, перше кохання, гіркоту поразок та маленькі й великі перемоги над собою.

Головною темою усіх представлених книг – є любов. Не лише любов між хлопцем та дівчиною, між чоловіком та жінкою, а любов, як засіб існування. Книги про те, що поділитись з кимось можна лише тим, що ти маєш. І, якщо твоє серце порожнє, тобі нічого дати іншим. Якщо ж воно сповнено любов’ю, то її вистачить і на кохану людину, і на рідних, і на друзів, і навіть на сусідське кошеня.